Після певного періоду розчарування частини автомобільної аудиторії електромобілями, особливо тими, хто очікував революційного стрибка без недоліків нової технології, внутрішньозгорювальні двигуни знову почали привертати до себе увагу як інженерів, так і ентузіастів. Останній рік продемонстрував очевидне повернення інтересу до ДВЗ не лише у великих автовиробників, а й у спеціалізованих тюнінг-компаній та інженерних ательє, де інженери прагнуть не просто відтворювати старі ідеї, а навпаки - оновлювати їх на сучасному технологічному рівні, поєднуючи спадщину класичних моторів з інноваційними виробничими методами. Одним із найяскравіших результатів такого підходу став абсолютно новий атмосферний двигун Boreham Ten-K від британської компанії Boreham Motorworks, який був створений за філософією класичних гоночних моторів, натхнених оригінальним духом Формули-1 часів атмосферних високофорсованих двигунів, без складних та дорогих гібридних систем рекуперації енергії на кшталт MGU-K чи MGU-H.
Новий двигун Boreham Ten-K має робочий об'єм 2,1 літра та оснащений чотирма циліндрами, однак попри невеликий обсяг і компактну архітектуру йому вдалося досягти вражаючої потужності у 324 кінські сили при максимальних 10 000 обертів за хвилину. Цей показник є надзвичайно високим навіть за мірками малолітражних спортивних атмосферних моторів, що додатково підкреслює інженерну унікальність та амбіції проєкту. Маса агрегату становить усього приблизно 85 кілограмів (що відповідає близько 187 фунтів у англомовному першоджерелі), і це робить його значно легшим за більшість аналогів, орієнтованих на використання у дорожніх автомобілях, а не виключно у прототипах або гоночних болідах.
Мотор не використовує турбонаддув, оскільки інженери Boreham Motorworks зробили ставку саме на відчуття миттєвої реакції, високий потенціал обертів, чисту механіку та класичну атмосферну звукотворчість, що завжди високо цінувалась серед прихильників олдскульних спортивних авто. У конструкції двигуна застосовані індивідуальні дросельні заслінки, що забезпечують точне дозування повітря для кожного циліндра, ремінний привод двох розподільних валів, максимально полегшені внутрішні деталі та спеціальні деталі, виготовлені з високотехнологічних матеріалів методом фрезерування та комбінованої обробки. До таких компонентів належать колінчастий вал, шатуни, картерна система, елементи сухого картера та верхня кришка механізму газорозподілу. Інженери також застосували технологію 3D-друку з використанням тонкостінних структур, що дозволило створити своєрідний «скульптурний блок» двигуна - максимально щільний навколо внутрішніх механізмів, мінімізуючи втрати маси та водночас підвищуючи жорсткість конструкції.
Саме завдяки застосуванню технологій, натхненних Формулою-1, мотор отримав спеціальну геометрію каналів газообміну та сучасну електронну систему керування, яка дозволяє з точністю налаштовувати характеристики двигуна під майбутню модель. Крім цього, компанія підтвердила, що двигун проходитиме стендові випробування, точні калібрування та етапи остаточного доведення, а на даний момент зафіксовані параметри вже перевищують початкові інженерні вимоги, зокрема щодо обмеження максимальної частоти обертання та кінцевої потужності. Планується, що Boreham Ten-K стане силовою установкою для відродженого Ford Escort Mk1 RS, що є символічним поєднанням історичного автомобіля та сучасного технологічного мислення.
Boreham Ten-K є лише частиною хвилі сучасних розробок, де багато компаній знову приділяють увагу двигунам внутрішнього згоряння попри глобальний тренд на електрифікацію. Наприклад, компанії Omoda та Jaecoo продемонстрували силовий агрегат із рекордною ефективністю згоряння на рівні приблизно 48 відсотків, що за попередніми даними дає можливість зменшити витрати пального приблизно на 2,5 відсотка. Крім того, постачальник силових модулів Horse Powertrain представив нову лінійку силових систем-подовжувачів запасу ходу, до якої входить гібридний варіант, здатний працювати як на бензині, так і на скрапленому нафтовому газі.
Сьогодні ринок не демонструє однозначного відходу від класичного двигуна внутрішнього згоряння, а навпаки - показує помітне різноманіття технологічних напрямків. Серед причин повернення інтересу до ДВЗ називають нерівномірний попит на електрокари, різні регіональні умови інфраструктури, більш складне і дороге обслуговування електричних систем у деяких країнах, а також емоційний фактор, важливий для ентузіастів, який не завжди може повністю замінити електрична тяга. За оцінками аналітиків та заявами низки виробників, виробництво двигунів внутрішнього згоряння триватиме мінімум до наступного десятиліття, а в окремих сегментах, таких як спорт-каринг або кастом-індустрія, навіть довше, оскільки покупці продовжують обирати те, що відповідає їхнім вподобанням, а не лише актуальним екологічним вимогам.