З початку повномасштабного вторгнення Україна втратила частину споживання окремих видів пального. Про це сказав директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн під час форуму РБК-Україна «Енергія, що тримає Україну».
За словами Куюна, ще до 2022 року обсяги споживання пального щороку зростали приблизно на 5%, передусім за рахунок дизельного пального.
«Багато було драйверів, наприклад, «велике будівництво». За рахунок розвитку доріг ми щороку додавали по пів мільйона тонн дизпального», - зазначив експерт.
Однак із початком великої війни тенденція різко змінилася.
«Ми бачимо 2022 року спад, потім невелике відновлення, навіть плато. А зараз знову фіксуємо зниження споживання», - сказав Куюн.
За його словами, ринок бензину і дизелю скоротився на 16-17%, а ринок скрапленого газу впав майже наполовину - на 46%.
«Причини очевидні - втрата територій, міграція населення, падіння економічної активності», - додав він.
До 2022 року більша частина імпорту надходила з Росії та Білорусі.
«Якщо подивитися на 2021 рік, то вся ліва частина слайду - це Росія та Білорусь. А сьогодні структура зовсім інша. Основні постачальники - це Румунія, Польща, Німеччина, Литва», - пояснив Куюн.
Після початку війни кількість країн-постачальників пального в Україну збільшилася з 24 до 47.
«Війна змусила нас побудувати більш диверсифікований і надійний ринок без залежності від одного джерела. Ми фактично показали світу, що без російського пального можна жити», - наголосив експерт.
Він також додав, що нині на українських заправках з'явилося пальне навіть із США, Саудівської Аравії та Катару.
«Якби мені у 2020 році сказали, що ми будемо продавати пальне зі США, я б не повірив. А зараз це буденність», - зазначив Куюн.
До 2022 року 98% пального імпортували залізницею.
«Сьогодні структура стала більш рівномірною - маємо постачання і морем, і автомобілями. Саме бензовози врятували нас 2022 року», - сказав директор «А-95».
За його словами, парк бензовозів зріс у чотири рази - з 1,5 до 6 тисяч одиниць. Крім того, в Україні збудовано нові пункти перевалки пального на залізничних переходах з ЄС.
«Ми диверсифікували не лише географію постачання, а й транспортну структуру. Тепер у нас немає залежності від залізниці чи портів», - підкреслив Куюн.
За словами експерта, перелом у роботі ринку стався у 2022 році після рішення уряду зняти держрегулювання цін.
«Це була єдина правильна річ, яка дозволила подолати кризу. Просто дали можливість усім привозити пальне. І буквально за три місяці ми подолали найглибшу кризу в історії», - розповів Куюн.
Він пояснив, що після насичення ринку конкуренція посилилася, націнки знизилися, і кількість імпортерів скоротилася.
«Проте їх усе одно більше, ніж було у 2021 році. Наприклад, сьогодні в Україні 148 імпортерів дизельного пального, тоді як у Польщі лише десять», - уточнив він.
Куюн наголосив, що попри побоювання щодо монополізації, український ринок залишається відкритим.
«Бачимо, що серед найбільших постачальників і мережі - OKKO, WOG, UPG, «Укрнафта», і оптові компанії. Загалом 148 компаній. Про яку монополію може йтися?», - зазначив він.
На думку експерта, головне досягнення ринку після 2022 року - диверсифікація постачання та здатність швидко адаптуватися до криз.
«Ми стали більш гнучкими, і це оптимальна модель для країни у стані війни», - підсумував Куюн.
Роздрібні ціни на бензин і дизель в Україні майже не змінилися у вересні 2025 року. Ціни на бензин А-95 становили 58,71 гривні за літр (-0,13 гривні за місяць), на дизельне паливо 55,86 гривні за літр (-0,12 гривні), на автогаз 34,31 гривні за літр (-0,12 гривні).
НБУ не очікує істотних змін ціни палива до кінця року. За підсумком воно зросте менш ніж на 10%. У середньострокові прогнози НБУ закладено бічний тренд цін на нафту, у зв'язку з чим ціни також будуть стабільними.