У Високому суді Лондона розпочався масштабний судовий процес, який уже назвали одним із найважливіших для британського правосуддя за останні десятиліття. Після гучного «дизельгейту» Volkswagen, який сколихнув автомобільну галузь у 2015 році, до відповідальності тепер можуть бути притягнуті інші провідні виробники - Mercedes-Benz, Ford, Nissan, Renault, Peugeot і Citroen (останні дві входять до концерну Stellantis).
Згідно з матеріалами Reuters, прокуратура Великої Британії висунула звинувачення цим компаніям у використанні незаконних «пристроїв для обходу контролю викидів» (так званих defeat devices), які дозволяли маніпулювати результатами під час офіційних випробувань. Ці системи визначали, коли автомобіль проходить лабораторний тест, і в такі моменти зменшували обсяг шкідливих викидів, щоб відповідати законодавчим нормам. Однак під час реальної експлуатації на дорогах рівень викидів оксидів азоту (NOx) був у кілька разів вищим - у деяких випадках перевищував допустимі межі у 12 разів.
Позов подали понад 1,6 мільйона власників дизельних автомобілів, випущених у період із 2012 по 2017 роки. Їхні інтереси представляє група британських адвокатів, які звинувачують автовиробників у навмисному обмані споживачів і шкоді довкіллю. Юристи заявляють, що компанії «свідомо обрали шлях обману, а не дотримання закону», ставлячи на перше місце зручність для клієнтів і маркетингові переваги, а не екологічну відповідальність.
Виробники своєю чергою категорично заперечують провину. Представники Mercedes-Benz, Ford, Renault та інших зазначених марок називають претензії «фундаментально помилковими» і наполягають, що їхні системи контролю викидів були відкалібровані відповідно до чинних технічних норм. За словами адвокатів Renault, позивачі «помилково виходять з припущення, ніби всі автовиробники діяли так само, як Volkswagen під час дизельного скандалу 2015 року». У Renault підкреслюють, що між їхніми технологіями та «дизельгейтом» VW немає подібності, а відмінності у роботі систем зумовлені інженерними компромісами.
Виробники наголошують, що системи регулювання викидів дизельних двигунів завжди передбачають певні «технічні компроміси», адже зниження рівня оксидів азоту часто призводить до підвищення концентрації інших шкідливих речовин або може вплинути на стабільність роботи двигуна. На думку адвокатів автовиробників, саме ці міркування іноді вимагають різного калібрування систем залежно від умов руху.
Попри це, юристи позивачів вважають, що автовиробники не лише зловживали технологічними особливостями, а й «свідомо ухвалили рішення обманювати». Один із провідних юристів сторони позову, Том де ла Мер, під час слухань заявив, що галузь «прийняла рішення обманювати, замість того щоб дотримуватися закону».
Судовий процес охоплює приблизно 850 тисяч основних позовів, і його масштаби вже зараз роблять цю справу найбільшою колективною справою в історії англійського права. Суд досліджує вибірку з 20 дизельних моделей, вироблених компаніями-відповідачами, аби визначити, чи справді в них використовувались заборонені пристрої для обходу тестів. Якщо факт порушення буде доведено, суд ухвалить рішення про компенсації власникам, а подальший етап процесу визначить розмір цих виплат.
Загальна вартість претензій, за оцінками адвокатів позивачів, може сягнути приблизно 6 мільярдів фунтів стерлінгів (близько 8 мільярдів доларів США). Очікується, що перше рішення суду у цій справі буде винесено не раніше середини 2026 року. Рішення матиме прецедентне значення і стане обов'язковим для розгляду аналогічних позовів проти інших виробників, зокрема Opel, Vauxhall та BMW, які також згадуються у матеріалах справи.
Ситуація нагадує розвиток подій у 2020 році, коли Високий суд Лондона вже визнав наявність незаконних пристроїв у дизельних автомобілях Volkswagen. Тоді німецький виробник пішов на мирову угоду, не визнаючи провини, і згодом загальні витрати концерну, пов'язані з дизельним скандалом, перевищили 32 мільярди євро, включно з судовими витратами, штрафами та модернізацією автомобілів.