Причина аномально низьких цін на скраплений газ із США на українському кордоні полягає у тому, що здебільшого це не американський продукт. З США на український ринок потрапляють хіба що документи, а імпортовані «американські» газові суміші мають повністю або частково російське походження. Таку думку на власній сторінці у Facebook висловив експерт Консалтингової групи «А-95» Артем Куюн.
«Американський» [газ], який ми розглядаємо, потрапляє до нас зі сходу Польщі, недалеко від білоруського кордону. «Правильні» поляки кажуть, що справжні «молекули свободи» туди ніколи не заїжджають. Адже в цьому немає потреби, тут править бал ресурс із росії, який безперешкодно імпортується у Польщу (європейські санкції на LPG не поширюються). Сама Польща - найбільший імпортер росгазу у світі, йдеться про понад 1 млн т на рік. З травня українські митники почали вимагати сертифікати походження на пальне. Бентега тривала недовго. З тих же базисів, що й раніше, в Україну тепер масово поїхав «американський» газ. Точніше сказати, поїхали американські документи», - написав експерт.
Польські постачальники підлаштувалися під нові вимоги й надають такі сертифікати, які влаштують українську митницю. Але оскільки ціна на газ із США неконкурентна, до нього підмішують дешевий російський продукт або взагалі продають його як американський. Експерт вважає, що за рахунок таких операцій вдається суттєво здешевити ресурс і отримати додаткову маржу на його продажі.
«Виходить, що «паперовий» мікс буде вже як мінімум на $150/т, або на 25%, дешевшим від реально неросійського газу», - зазначає А. Куюн.
Але питання не у величезних заробітках польських постачальників. Головна проблема у тому, що такі схеми створюють додатковий попит на російський газ і призводять до витіснення з українського ринку компаній, які продають неросійський ресурс. Як раніше повідомляв enkorr, здешевлення скрапленого газу на білорусько-польському кордоні на тлі зростання котирувань в ARA викликає занепокоєння учасників ринку, оскільки це буде сприяти зміцненню позицій російського ресурсу.
Експерт вважає, що такі схеми не працювали б, якби в української митниці була можливість відслідковувати фізичне переміщення ресурсів і компонентів на всьому ланцюжку від заводу-виробника до кордону. Європейська система контролю недосконала, тому Україні потрібно розвивати свою, зазначив А. Куюн.