Компанія Nissan детально показала, як перевіряє на витривалість атмосферний V6, що встановлюється на пікапи Frontier, продемонструвавши реальні лабораторні випробування, під час яких двигуни працюють у режимах, значно жорсткіших за повсякденну експлуатацію. Йдеться не про окремі шоу-тести, а про системну програму контролю якості на моторному заводі Decherd Powertrain Assembly Plant у штаті Теннессі.
Для ресурсних перевірок інженери випадковим чином знімають готові двигуни прямо з конвеєра та встановлюють їх на динамометричні стенди. Фактично це «бігова доріжка» для мотора, що дозволяє відтворювати екстремальні режими у лабораторних умовах. Після завершення циклу випробувань агрегат повністю розбирають і перевіряють знос та відповідність усіх внутрішніх компонентів специфікаціям.
Найвидовищнішим і водночас найжорсткішим етапом є робота на максимальних обертах і під повним навантаженням упродовж 100 годин. За словами інженерів, це можна уявити як безперервний підйом гірською дорогою з педаллю газу «в підлогу» протягом чотирьох із лишком діб. У таких режимах випускні колектори буквально розжарюються до червоного. Під час тестів також навмисно коливають температуру оливи та охолоджувальної рідини, доводячи її до значень, яких у звичайній експлуатації практично не буває, і роблять це циклами, поки двигун працює на граничних режимах.
Ці 100 годин є частиною великого 300-годинного циклу. Саме повний 300-годинний стендовий тест створює для двигуна навантаження та знос, еквівалентні приблизно 130 000 миль реальної їзди, тобто близько 209 000 км. Тривалість окремих тестів може коливатися від чотирьох до 300 годин залежно від завдання, але принцип незмінний - двигуни свідомо доводять до межі, що значно перевищує типові умови для більшості клієнтів.
За словами менеджера з контролю якості Брендона Макклейна, підхід простий: двигун беруть навмання, проганяють через повну програму, а потім розбирають і аналізують кожну деталь, шукаючи навіть ті проблеми, які не проявилися під час роботи. Якщо виявляють відхилення, запускають розслідування причин і впроваджують коригувальні заходи у виробництві.
Окрім механічних навантажень, на заводі широко застосовують неруйнівний контроль. Спеціальний рентгенівський комплекс дозволяє «просвічувати» готові двигуни цифровими зрізами товщиною всього 1,2 мм. Так фахівці перевіряють внутрішні канали охолодження та товщину стінок циліндрів без розпилювання блоку. У середньому перевірку проходить приблизно кожен сотий блок, причому за день намагаються відібрати кілька зразків. Перевага методу в тому, що якісні деталі після сканування повертаються у виробничий потік, що економить матеріали та кошти.