В Європі намічається неочікуваний розворот у стратегіях окремих автовиробників: після років активного курсу на електрифікацію дизельні двигуни починають частково повертатися у модельні лінійки. Один із найпомітніших прикладів - концерн Stellantis, який знову робить ставку на дизель у відповідь на повільніше, ніж очікувалося, зростання попиту на електромобілі та скорочення кількості конкурентів у цьому сегменті.
Stellantis уже демонструє практичні кроки. Нещодавно було представлено новий 2,2-літровий дизель для Opel Zafira. Цей мотор розвиває 177 кінських сил і 400 ньютон-метрів крутного моменту, забезпечуючи розгін 0-100 км/год за 10,6 секунди та максимальну швидкість до 185 км/год. Хоча мова не про спортивні показники, акцент зроблено на ефективності: двигун отримав нове покоління системи безпосереднього впорскування та оптимізовану рециркуляцію відпрацьованих газів. За даними Opel, це дозволило знизити витрату пального та викиди CO2 до 13%.
Цей крок є частиною ширшої тенденції. За інформацією Reuters, на яку посилаються західні медіа, Stellantis повертає дизельні версії щонайменше семи легкових моделей і пасажирських фургонів у Європі. Процес розпочався ще торік і передбачає не лише відновлення, а й розширення дизельної пропозиції. Паралельно компанія продовжує виробляти дизельні варіанти таких моделей, як Alfa Romeo Giulia, Stelvio та Tonale.
Офіційна позиція концерну звучить прагматично. Представник Stellantis заявив, що компанія вирішила зберегти дизельні двигуни у портфелі, а в окремих випадках навіть розширити вибір силових установок. Ключовим фактором називають реальний попит клієнтів, а не ідеологічні міркування.
Контекст ринку суттєво змінився. Якщо раніше дизелі домінували в Європі, то нині їхня частка різко скоротилася. За даними ACEA, торік лише 8,9% нових реєстрацій у ЄС припадало на дизельні авто. Для порівняння, гібриди стали найпопулярнішими з часткою 34,5%, бензинові моделі мали 26,6%, а електромобілі - 17,4%.
Попри невелику частку, дизельний сегмент тепер менш конкурентний. Багато брендів від нього відмовилися, тоді як китайські виробники зосереджені переважно на електромобілях і плагін-гібридах. У такій ситуації європейські марки можуть використовувати доступні дизельні моделі як спосіб виділитися на ринку та запропонувати альтернативу покупцям, які ще не готові переходити на повну електрифікацію.