
Stellantis переглядає свою моторну політику в Європі та робить виразний стратегічний розворот від двигунів сімейства PureTech, із якими в останні роки було пов'язано чимало репутаційних проблем. Хоча сама комерційна назва PureTech уже зникла з публічної комунікації і ці мотори формально перейменували на Turbo, технічно вони залишалися тими ж агрегатами серії EB2 французького походження. Тепер концерн фактично ставить на них крапку і робить ключову ставку на італійську лінійку FireFly як основу для епохи стандарту Euro 7.
Цей крок напряму пов'язаний із курсом нового керівництва. Антоніо Філоса, який очолив компанію, намагається максимально віддалити Stellantis від негативного шлейфу, що сформувався довкола PureTech у попередні роки. Йдеться не лише про технічні претензії до самих моторів, а й про загальне невдоволення клієнтів, яке посилили історії з системами AdBlue. Компанія вже була змушена запускати програми компенсацій для постраждалих власників, і нинішня зміна курсу виглядає як спроба системно відновити довіру до брендів концерну на європейському ринку.
Фактично Stellantis відмовляється від подальшої ставки на французькі малолітражні двигуни, що вироблялися на заводі в Дуврені. Це рішення не всюди зустріли однозначно, однак на рівні стратегії воно означає переорієнтацію на італійські силові агрегати FireFly, які випускають на підприємстві в Термолі. Свого часу Карлос Таварес, попередній керівник концерну, розглядав поступове згортання цієї лінійки в Європі, віддаючи пріоритет саме PureTech. Проте в реальній експлуатації FireFly зарекомендували себе як більш надійні, і це суттєво змінило розстановку пріоритетів.
Наразі в європейській гамі Stellantis ці двигуни використовуються лише у трьох моделях, і всі вони належать до італійських брендів: Alfa Romeo Tonale, Fiat Pandina та новому Fiat 500 Hybrid. Останній, зокрема, створювався як спосіб підтримати позиції моделі 500 на ринку на тлі скромніших, ніж очікувалося, продажів повністю електричної версії. Тобто FireFly уже зараз відіграє роль своєрідної «страховки» для масових моделей у перехідний період електрифікації.
Stellantis підтвердила, що має намір подовжити життєвий цикл FireFly і вже працює над технічними змінами, необхідними для відповідності нормам Euro 7. Першим кроком стане впровадження 48-вольтової м'якогібридної системи. Паралельно заплановані інвестиції в електрифіковану автоматичну трансмісію з подвійним зчепленням. Така модернізація має не просто оновити двигуни, а й дозволити зберегти їх у виробництві після 2030 року, що для сучасних ДВЗ уже виглядає доволі амбітною метою.
Сімейство FireFly, також відоме під позначенням GSE, охоплює кілька конфігурацій. Базовим є 1,0-літровий трициліндровий варіант потужністю до 70 к.с. Вище в ієрархії стоїть 1,5-літровий чотирициліндровий турбомотор, доступний у версіях на 130 та 160 к.с. Саме ці модифікації застосовуються, зокрема, у компактному кросовері Alfa Romeo Tonale.
Подальший розвиток цієї лінійки напряму залежить від того, наскільки успішно Stellantis адаптує її до Euro 7. Уже зараз у концерні розглядають не лише мікрогібридні рішення, а й глибшу електрифікацію. У перспективі FireFly може стати частиною повноцінних гібридних і навіть підзаряджуваних гібридних установок, здатних конкурувати з найефективнішими силовими агрегатами на ринку з точки зору витрати пального та загальної ефективності.