Колишній генеральний директор Stellantis Карлос Таварес заявив, що корпорацію може очікувати розпад на окремі складові частини. На його думку, французький, італійський та американський підрозділи автогіганта можуть у майбутньому піти різними шляхами, якщо компанії не вдасться зберегти єдність і протистояти дедалі більшим внутрішнім та зовнішнім викликам.
У своїй новій книзі «Un pilote dans la tempete» («Пілот під час бурі»), яка щойно вийшла у Франції, Таварес пише, що «тристоронній баланс між Італією, Францією та США може зламатися». За його словами, виживання Stellantis як незалежної компанії залежить від того, чи зможе нинішнє керівництво «щодня пильнувати єдність корпорації», адже існує серйозний ризик, що різні національні центри впливу почнуть тягнути бізнес у різні боки.
Stellantis виникла у 2021 році в результаті злиття італо-американської Fiat Chrysler Automobiles (FCA) та французької PSA Group. Під керівництвом Тавареса концерн об'єднав 14 брендів - серед них Citroen, Opel, Dodge, Alfa Romeo, Maserati, Peugeot, Jeep і Chrysler. Проте, як визнає сам Таварес, це «надзвичайно складна для управління імперія», яка стикається зі стагнацією попиту на автомобілі, агресивною експансією китайських виробників та посиленням геополітичних напружень на тлі технологічних змін в автомобільній галузі.
Таварес очолював Stellantis до грудня 2024 року, коли достроково залишив посаду після серйозних втрат ринкової частки у США та Європі, що призвело до різкого падіння прибутковості. Його управлінський стиль - безжальне скорочення витрат, перенесення виробництва та інженерних підрозділів у країни з нижчими витратами, як-от Марокко, - викликав опір профспілок і невдоволення італійського уряду. Масові скорочення, дистанційна робота та жорсткий контроль за витратами стали причиною відтоку топменеджерів, зокрема й тих, хто згодом приєднався до китайського виробника BYD, який активно закріплюється в Європі.
Після звільнення Тавареса посаду генерального директора Stellantis у червні 2025 року зайняв Антоніо Філоса - колишній керівник латиноамериканського підрозділу компанії. Таварес називає його «логічним і раціональним» вибором, який здатний стабілізувати концерн. Під керівництвом Філоси Stellantis уже відмовилася від частини інвестицій у Європі та оголосила про масштабні капіталовкладення у США - 13 мільярдів доларів. Цей крок має зміцнити позиції концерну на його найприбутковішому ринку, особливо з огляду на протекціоністську політику адміністрації Дональда Трампа, яка передбачає нові торговельні бар'єри.
Проте такі рішення викликають занепокоєння у профспілок Франції та Італії. Вони побоюються, що Філоса, який залучає переважно вихідців із колишнього Fiat Chrysler, нехтуватиме інтересами європейських брендів. Сам Таварес визнає: «Без мене я не впевнений, що французькі інтереси, які я завжди захищав - вірите ви в це чи ні, - і далі будуть належно відстоюватися».
Водночас у Європі ситуація залишається складною: частина заводів Stellantis нині тимчасово закрита або працює на мінімальних потужностях. Філоса прямо заявив профспілкам, що відновлення виробництва можливе лише після пом'якшення екологічних правил ЄС щодо викидів, які нині фактично блокують конкурентоспроможність європейського автопрому.
У книзі Таварес визнає, що серед численних можливих сценаріїв розвитку подій є й такий, за якого китайський автовиробник може зробити пропозицію щодо придбання європейського бізнесу Stellantis, тоді як американські бренди - Jeep, Ram, Dodge, Chrysler - повернуться під контроль США. Це, на його думку, дозволить кожній частині концерну «зосередитися на власних ринках», як це зробила свого часу General Motors.
Паралельно Таварес різко критикує угоду між Stellantis і китайською Leapmotor, називаючи її «вкрай невигідною для Китаю». Він стверджує, що керівник Leapmotor Чжу Цзянмін «сильно прорахувався», дозволивши Stellantis отримати 51% у спільному підприємстві Leapmotor International, яке має ексклюзивні права на експорт і виробництво автомобілів марки за межами Китаю. При цьому Stellantis також володіє близько 21% акцій Leapmotor. Таварес переконаний, що у разі серйозної фінансової кризи китайська сторона зможе скупити європейські активи концерну.
Нині Stellantis переживає одну з найскладніших фаз у своїй історії. Компанія стоїть перед вибором - або провести радикальну трансформацію під керівництвом Антоніо Філоси, або ризикувати перетворитися на ще один приклад невдалого злиття, подібно до колишнього союзу DaimlerChrysler. Карлос Таварес у своїй книзі не приховує, що Stellantis став найскладнішим проєктом у його кар'єрі: «Це корабель, який я допоміг побудувати, але тепер йому доведеться самостійно пройти крізь бурю».