Колишній продюсер культового британського автомобільного шоу Top Gear Енді Уілман потрапив у центр уваги після того, як йому заборонили керувати автомобілем на шість місяців. Причиною стали не численні грубі порушення, а перевищення швидкості всього на 4 милі на годину - близько 6,4 кілометра на годину понад встановлене обмеження у 20 миль на годину. Його Porsche Macan було зафіксовано при швидкості 24 милі на годину в зоні з пониженим лімітом, однак саме це стало критичним порушенням, оскільки воно було вже четвертим за останні три роки.
Згідно з чинним британським законодавством, якщо водій чотири рази протягом трирічного періоду порушує швидкісний режим, його можуть тимчасово позбавити водійських прав. Саме це правило й застосували до Енді Уілмана. Під час слухання справи він не заперечував факту порушення та не намагався виправдатися, однак відкрито висловив незгоду з тим, що обмеження у 20 миль на годину вважає надмірно суворим. Попри це, суд виніс рішення про тимчасову заборону на керування автомобілем терміном на пів року.
Крім цього, Уілман був зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 1042 фунти стерлінгів. Ця сума була обрахована з урахуванням рівня його доходів, відповідно до британської практики визначення розміру стягнень на основі фінансового становища порушника.
Енді Уілман відомий передусім як один із головних авторів та продюсерів Top Gear у його найуспішніші роки, коли шоу стало світовим феноменом завдяки тандему Джеремі Кларксона, Річарда Гаммонда та Джеймса Мея. Після того, як команда залишила ВВС, Уілман продовжив співпрацю з колишніми ведучими на платформі Amazon, де виступив виконавчим продюсером проєкту The Grand Tour, а також популярного шоу Ферма Кларксона, яке розповідає про фермерські будні Джеремі Кларксона.
Випадок із позбавленням прав викликав широкий резонанс у медіа, адже йдеться не лише про публічну особу, а й про резонансність самої ситуації - коли навіть мінімальне перевищення швидкості може стати підставою для максимально суворого покарання. Цей прецедент знову піднімає дискусію у британському суспільстві щодо доцільності надто жорстких обмежень швидкості в містах, зокрема популярних нині зон з лімітом у 20 миль на годину.